Sunday, Jun 25th

Last update07:10:15 AM GMT

 

Психологічна реабілітація воїнів АТО

Якось до "НТ" завітав житель одного із віддаленого села району. Він вітав свого сина. Тому виповнилось лише 20 років, але він уже пройшов таке пекло, що годі й уявити: Дебальцеве, Іловайськ... Дякуючи Всевишньому, – живий. Юнак і далі перебуває у зоні АТО... Часто трапляється, що ось таким-от військовим згодом важко знайти своє місце у мирному сьогоденні. Як допомогти? Тут потрібна робота психолога. На жаль, у нашій країні чомусь ця практика мало застосовується і мало хто шукає порятунок саме у цьому напрямку. Тож tribunaem.info підготувала добірку інформації, яка покликана допомогти воїнам та їхнім рідним.

 Сайт 24tv.ua

Іноді психологічні травми можуть бути більш небезпечні, ніж травми фізичні — вони здатні нашкодити здоров'ю і життю самих солдатів, а також тих, хто їх оточує.

Багато бійців повернуться із зони АТО з величезним багажем психологічних переживань, зміною стилю поведінки до війни, що безпосередньо пов'язано з бойовими рефлексами, які він придбав в результаті небезпечних для життя ситуацій. Що ж тоді робити? Успішна психологічна реабілітація та ресоціалізація ґрунтується на трьох основних діях — спілкуванні, прийнятті ветерана таким, яким він є і допомозі фахівця.

Про правила, які повинні пам'ятати сім'ї учасників бойових дій, сайту "24" розповіли співробітники Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗС України, психологи Анна Баца і Ольга Еверт.

1. Поки боєць знаходиться в зоні АТО, не розповідайте йому про свої страхи і тривоги, не плачте в трубку. Людина, яка знаходиться в зоні бойових дій, живе на межі своїх можливостей. Якщо у нього не буде впевненості, що вдома все добре - він не зможе ефективно виконувати бойові завдання. Бійцю потрібно дати зрозуміти, що вдома чекають його якнайшвидшого повернення, за нього переживають, його люблять, і знають, що він повернеться живий, здоровий і з перемогою.

2. Переживання в сім'ях бійців неминучі, але градус хвилювання можна знизити, обмеживши доступ до ЗМІ і захистивши себе від повідомлень "все пропало, всіх зливають". Є зв'язок з вашим сином/чоловіком/братом — з ним все добре. На все інше краще не звертати уваги.

3. Вільний час краще витратити не на перегляд телевізора, а на будь-яку діяльність, пов'язану з наданням допомоги нашим солдатам. Наприклад, допомогу пораненим у госпіталі. Займати свій час і думки потрібно роботою на перемогу. Не можна давати собі можливість лінуватися. З ліні і часу на вільну філософію на політичні теми нічого доброго не вийде. Краще переходите від слів до практики. Від маленького кроку окремої людини складається загальний настрій сім'ї, вулиці, міста і країни.

4. Найскладніше у поточній ситуації матерям військових. Багато хто з них часто опиняється на межі відчаю. Для них вкрай важливо, щоби поруч була присутня людина, яка морально сильніша і здатна контролювати емоції. Дайте їм зрозуміти, що поруч є хтось, хто може підтримати і допомогти.

5. Приготуйтеся, що боєць, який повернувся із зони бойових дій, - це вже інша людина, яка отримала унікальний досвід. Його потрібно прийняти разом з новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами і, можливо, проявами агресії. Повернення до мирного життя може затягнутися, але без любові, турботи, тепла і найголовніше — прийняття сім'ї воно стане практично неможливим.

6. Пам'ятайте: людина, що пройшла війну, стала набагато більш сильнішою, мудрішою і досвідченішою. Він повернувся. Живий. Повернувся саме до вас. Все інше — труднощі, які можна пережити, якщо ви націлені на те, щоб прожити з людиною щасливе життя.
7. Не відгороджуйтеся. В іншому випадку боєць залишається сам на сам зі своїми спогадами, які часом є небезпечними для психічного здоров'я. Це призводить до внутрішнього конфлікту, який буде поступово посилюватися. У підсумку виходів з нього може виявитися багато і всі вони будуть деструктивні для особистості і соціуму.

8. Слухайте його. Це важливо. Боєць повинен зрозуміти, що поруч з ним його рідна людина, яка прийме його будь-яким. Він повинен зрозуміти, що він потрібен. Багато хлопців закриваються в собі, якщо бачать, що дружина відкидає його новий досвід і каже, що не хоче чути про вбивства і кров. Але він-то цього не може забути, а поділитися йому більше нема з ким. Відсутність цієї можливості може спровокувати серйозні проблеми з психікою. Дім повинен стати для нього місцем, де можна розслабитися і розкритися.

9. Забороніть собі ображатися. Не можна не будувати здогади "... він зі мною не говорить, тому що ...". Не можна ставити себе в роль жертви. Людина була в ситуації, де все по-справжньому. У зоні бойових дій немає тієї дипломатії, до якої ми звикли у повсякденному житті - там щось не скажи, тут посміхнися, умовності збережи, так себе не поведи. Боєць налаштований категорично, він так звик. Через це можуть виникати конфлікти.

10. Щоб чоловік швидше адаптувався, його потрібно залучати у повсякденне життя. Він повинен розуміти, що він потрібен тут і не є тягарем. В іншому випадку, у свідомості бійців виникає розлом - там він герой, а тут дружина робить все сама, щоб він начебто відпочив. Ні в якому разі не можна жаліти людину, потрібно залучати її до побутових питань по мірі готовності.

11. Якщо немає різко агресивних форм поведінки, не можна відгороджувати дітей від батька. Дитина — це додаткова ниточка, яка прив'язує бійця до реального життя. Діти розуміють більше, ніж вам здається. Їхня участь і співпереживання може стати для людини рятівними.
12. Якщо людині починають снитися кошмари — зверніться до психотерапевта або психолога. Вони допоможуть створити комфортні умови, які сприятимуть усвідомленню безпеки. Приклад: боєць повернувся додому без видимих фізичних ушкоджень. Однак, коли дружина вимикала світло і вони лягали спати, йому здавалося, що поруч сепаратист, який може його задушити. Він починав захищатися. Ситуацію врятувала порада психолога залишати включеним нічник. Людина прокидається від кошмару, дивиться по сторонах, бачить, що вона удома, життю нічого не загрожує, жодних сепаратистів немає — поруч кохана дружина.

13. Усвідомлення того, що поруч кохана дружина змінює розуміння того, що поруч бажана дружина. Нерідко учасники бойових дій кажуть, що пропадає сексуальний потяг і з'являється агресивний настрій. З цим можна впоратися, якщо підходити до чоловіка з боку, супроводжуючи це голосом. Ласкаво погладжуйте спину і плечі, ніжно обіймайте. Його потрібно поступово привчати, що вся небезпека минула і удару в спину не буде.

14. Якщо чоловік не виносить фізичних контактів в принципі - приготуйтеся до того, що потрібно поступово, день за днем, можливо - тиждень за тижнем, налагоджувати контакт. Він має відтанути. Згадайте, як годували в парку білочок. Ви протягуєте їй руку з горіхами і чекаєте, поки вона не зрозуміє, що ситуація безпечна і ви бажаєте їй добра — хочете погодувати її саме зі своєї руки. З людиною механізм той самий. Чоловіку потрібно дати зрозуміти, що він може прийти до вас у будь-який момент. Ось ваша рука, ви поруч і будете чекати стільки, скільки потрібно, щоб він зміг протягнути свою руку у відповідь.

15. Буває, що людина, яка повернулася із зони бойових дій, довго мовчить, але в якийсь момент зривається і починає трощити все навколо. У таких ситуаціях потрібно максимально намагатися прибрати всі колючо-ріжучі предмети, щоб вони не потрапили під руку, обмежити перебування людини на кухні. Постаратися зацікавити її більшу частину часу знаходитися в інших приміщеннях.

16. При проявах агресії на словах — намагайтеся говорити з людиною спокійно. Буде дуже складно, тому що всередині все закипить, але піддаватися на цю агресію не можна. Потрібно своєю поведінкою, інтонацією і реакцією давати зрозуміти, що ви усвідомлювати, як йому важко. Або що вам складно це зрозуміти, але від того, що на вас кричать, зрозуміліше не стає.

17. Агресія рідко виникає в колі сім'ї. В основному це відбувається в компаніях — хтось сказав "зайве" слово, неправильно зрозумів, неправильно подивився. Якщо ви бачите, що ваш чоловік/брат/друг починає заводитися — постарайтеся заручитися підтримкою друзів, які знаходяться поруч, і вивести людину із зони ризику. Якщо в компанії з'являється людина, яка може спровокувати бійця на конфлікт (це завжди помітно), потрібно зробити все можливе, щоб уникнути такої ситуації.

18. Якщо прояви агресії супроводжуються зловживанням алкоголю — потрібно негайно звертатися до фахівців. Тому що спиртне гарантує непередбачуваність у будь-якому стані.

19. Якщо людина приїхала із зони АТО нетвереза і не тверезіє кілька днів, і це не властиве їй поведінка - відразу звертайтеся до нарколога або психотерапевта. Коли у людини виникає абстинентний синдром — похмілля — це залежність. На наступній стадії похмілля не з'явиться — це означає, що організм вже не пручається, людині потрібно вкрай мала кількість алкоголю, щоб прийти у стан ейфорії. Це вже не побутовий алкоголізм, це залежність, яку потрібно лікувати терапевтично. Те саме стосується залежності від легких наркотиків — вона має лікуватися у фахівців.

20. Багато бійців АТО скаржаться на болі в спині. Пройдіть дослідження — носіння бронежилета і переміщення на бронетехніці тривалий час може стати причиною проблем з хребтом. Якщо не знайдені якісь фізичні проблеми в ході дослідження, то травма є психосоматичною. З нею теж потрібно звертатися до фахівців. Потрібні розслаблюючі масажі, фізіотерапевтичні процедури, плавання, гімнастика.

21. Якщо боєць не хоче звертатися до психолога або психотерапевта, хоча ви бачите, що йому потрібна допомога, то фахівець повинен прийти до нього. Можна змоделювати ситуацію, коли у вашому колі спілкування з'являється людина, що встановить довірчі взаємовідносини з бійцем і допоможе йому усвідомити деякі моменти в його поведінці.

22. Проведіть лікнеп. Поясніть, що психолог — це не людина-енциклопедія. Психолог — це людина яка працює зі здоровими людьми, що потрапили у складні ситуації.

23. Якщо людина не хоче йти до психолога, але готовайти на сповідь до духівника — йдіть до церкви. В окопах атеїстів немає.


 

www.irf.ua/

У Яворові розпочав роботу Центр психологічної і юридичної підтримки воїнів АТО, їх родин та вимушено переміщених осіб. Ініціативу Благодійного фонду «Психологічний Реабілітаційний Центр «Цвіт нації» та РГФ «Право і демократія» у партнерстві з Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини підтримав Міжнародний фонд «Відродження». Ідею створення Центру також підтримала Яворівська міська рада.

Як зазначає керівник проекту, голова правління ПРЦ «Цвіт нації» Соломія Вергун, одним із завдань проекту є запропонувати модель співпраці між органами державної та місцевої влади та громадськими організаціями психологів та психотерапевтів, привернути увагу чиновників до необхідності створення та бюджетного фінансування таких центрів.

«Ідея відкрити Центр психологічної підтримки саме в Яворові важлива тому, що професійна психологічна допомога воїнам та членам їх сімей, а саме дружинам, батькам і матерям, а також вимушено переміщеним особам в районних містах і селах практично недоступна. Більшість таких послуг зосереджені у Львові, що створює перешкоди, оскільки з деяких сіл добиратися до Львова доводиться аж за сто кілометрів поганими дорогами.

«Тому завдяки підтримці ініціативі психологів-волонтерів та юристів-волонтерів і фінансовій підтримці МФ «Відродження» з’явилася можливість працювати з цільовими аудиторіями максимально близько до місця їхнього проживання.» - каже одна з ініціаторів проекту, представник Фонду «Право і демократія», Ольга Давид.

На сьогодні, як повідомляють організатори, вже проведено декілька психологічних груп з дружинами воїнів АТО та вимушено переміщеними особами в Яворові. Надано також індивідуальні психотерапевтичні консультації. Психологічні групи та тренінги проводять практичні психологи, засновники Благодійного фонду «Психологічний Реабілітаційний Центр «Цвіт нації», волонтери Кризової психологічної служби Львова і області при Військово - медичному клінічному центрі Західного регіону Соломія Вергун – керівник проекту, член української громадської організації «Інститут розвитку символ драми і глибинної психології», що належить до Міжнародного товариства катативного переживання образів і магінативних методів психології і психотерапії, та Ольга Уралова — психолог, в процесі сертифікації як когнітивно-поведінковий психотерапевт. Індивідуальні психотерапевтичні консультації надає психотерапевт, кандидат медичних наук, доцент кафедри психотерапії Анжела Кігичак-Борщевська.

Телефон для попереднього запису на консультації та учать у групах Центру психологічної підтримки в Яворові, а також на юридичні консультації - 097-919-26-42.

За матеріалами: lvivexpres.com


poruch.ua

Інформація про центри, які надають психологічну допомогу воїнам АТО та їхнім сім’ям. Список закладів постійно оновлюється.
Київ, Центр психологічної реабілітації бїйців вул.Волоська 36/38 ,кв. 13, (093 )204 -84 -41 ,e-mail:kyiv.krok@gmail.com

Київ, Реабілітація бійців АТО в Пущі-Водиці, (096) 308-04-81

Ірпінь, Центр психологічної реабілітації бїйців, +380443320226″

Черкаси, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул. Червоноармійська, 157 ,кв. 3 ,(093) 204 -83 -62 ,e-mail: cherkasy.krok@gmail.com

Житомир, Житомирська клініка ім. Гербачевського, санаторій Дениші і психлікарня, (412)49-60-01

Кіровоград, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул.Преображенська, буд 27 ,(093 )204 -83 -74, (066) 278 -87 -55, (097) -403 -20 -03 ,

e-mail:kirovograd.krok@gmail.com

Вінниця , Центр психологічної реабілітації бїйців,вул.Островського, 39 ,(093) 204 -80 -64 ,e-mail: vinnitsa.krok@gmail.com

Тернопіль, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул. Над Ставом, 6, офіс 15 ,(093 )204 -81 -47 ,e-mail: ternopil.krok@gmail.com

Хмельницький, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул. Проскурівського Підпілля, буд 71/1, каб . №18, і № 20,(093 )204-82-65,

e-mail: khmelnitsky.krok@gmail.com

Івано-Франківськ, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул.Марійки Підгірянки, буд 23,( 093) 204-79 -02 ,

e-mail:ivfrankivsk.krok@gmail.com

Львів, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул. Фурманська, 5 ,(093) 204 78 62 ,e-mail: lviv.krok@gmail.com

Луцьк, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул.Рівненська, 48,(093 )204 -83 -66 ,e-mail: lutsk.krok@gmail.com

Мукачево, вул. Ярослава Мудрого, 81 (03131) 5-41-79 -Начальник госпіталю
(03131) 2-21-86 -Начальник медичної частини
(03131) 2-34-57 – Приймальне відділення
info@mukachevo-hospital.com.ua

Чернівці ,пр. Незалежності, буд. 84а ,(093 )204 -68 -52 ,e-mail: chernivtsi.krok@gmail.com

Запоріжжя, Центр психологічної реабілітації бїйців, (050) 48-48-138

Харків, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул.Полтавський Шлях, 188 ,(093 )204 -83 -85 ,e-mail: kharkiv.krok@gmail.com

Дніпропетровськ, Центр психологічної реабілітації бїйців, 31-31-80

Дніпропетровськ, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул.Благоєва , буд .31, офіс 302,(093) 204 -80 -35 ,

e-mail:dnipro.krok@gmail.com

Миколаїв, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул.Чкалова, 20/3, офіс 5 ,(093) 204 -68 -92 ,e-mail: nikolaev.krok@gmail.com

Херсон, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул.Гагаріна, 10, кв .17 ,(093 )204 -82 -46 ,e-mail: kherson.krok@gmail.com

Одеса, Центр психологічної реабілітації бїйців, вул.М.Арнаутьска, буд. 47, кв. 9 ,Тел. ( 093) 204-81-32 ,e-mail: odessa.krok.centr@gmail.com

Одеса, Центр психологічної реабілітації бїйців, 067-556-35-88 і 048-722-25-22 

Залиште свій коментар

blog comments powered by Disqus

Натисніть посилання, щоб завантажити "НТ" на свій комп’ютер або переглянути онлайн

"Народна трибуна" за 2016-2017 роки