Thursday, Aug 24th

Last update05:51:59 AM GMT

 

Наші “офранцужені” Уварови

Якщо на кількість досліджень щодо походження назви Ємільчиного нам гріх скаржитись, то про подальшу долю когось із панів Уварових, принаймні, сім’ї Сергія Аполлоновича – інформації жодної. І раптом у життєписі заможного роду Терещенків із Глухівщини ми натрапляємо на несподіванку: виявляється, представники цих двох родин свого часу поєднались у шлюбі, відтак кров нашого графа продовжує свій біг на чужинських землях і всупереч нинішній моді – без будь-якої цікавості та претензій до колишніх володінь…

 

Наталія Федорівна Терещенко народилася 3 серпня 1890 року в Києві. Вона отримала чудову освіту в акушерській школі, була майстерною наїзницею. В 1910 році виходить заміж за 27-річного Сергія Сергійовича Уварова (див нижче досьє). Невідомо, був цей шлюб укладений по любові чи з метою укріплення родоводу, однак Сергій у київських колах вважався красенем і естетом, при тому його генеалогічне древо вбирало в себе древній рід від Золотої Орди в особі мурзи Мінчака Косаєвича – по батьковій лінії, а по материній – від Михайла Ломоносова, видатного російського ученого. Існують різні версії: немов-би на початок ХХ століття рід Уварових був збіднілим, тому шлюб з надзвичайно багатою Наталією Терещенко виявився єдино правильним рішенням.

За іншою ж – графському роду Уварових належало селище Ємільчине та більшість сіл Новоград-Волинського повіту. Загальна площа володінь сягала 72000 десятин землі та ще 1800 десятин у Старокостянтинівському повіті. За нинішніми повідомленнями – це понад 80000 га. Крім того, батько Наталчиного нареченого Сергій Аполлонович Уваров був відомою і шанованою при імператорському дворі людиною. Саме під його керівництвом прокладалися дороги, створювалися заклади освіти, лікарні, сиротинці. З його подачі в Житомирі з’явився перший трамвай.

Після смерті батька в 1900 році Сергій Сергійович Уваров успадкував володіння, капітал, а до того ж на той момент він уже був предводителем дворянства Бердичівського повіту Волинської губернії. Але головними чеснотами графа Уварова були його таланти: він був віртуозним піаністом, завзятим театралом і поціновувачем прекрасного в мистецтві. Уже коли був жонатим на Наталії і жив у Києві, в 1913 році його обрали одним із директорів Київського відділення Російського музичного товариства.

Сучасники відмічали, що в цьому шлюбі чоловік був тихою заводдю, а дружина – бурхливим океаном. Наталія одночасно вирішувала безліч справ, встигаючи ще й народжувати і ростити дітей: дочку Наталію (1911 р.), сина Сергія (1913 р. ). Між тим, сімейні стосунки Уварових складалися непросто. Як свідчать деякі джерела, граф Уваров покинув країну відразу після Лютневої революції 1917 року, а Наталія залишилася в Києві, потім оселилася в Турчинівці.

Та згодом родина возз’єдналась і осіла у Франції. Далі почалися труднощі: чуже оточення, нестача грошей. Граф працював тапером у паризьких кінотеатрах, грав у театральній аматорській трупі. Та клубок нерозплутаних особистих протиріч пари завершився розлученням у1923 році. Згодом графиня Уварова, якій було 33 роки, вийшла заміж за Луї де Гвідона, з яким і прожила у шлюбі до кінця його днів. А граф Сергій Уваров зустрів милу серцю жінку – Софію Михайлівну Алферакі, одружився. Та змучена душа Сергія не знала спокою, і в 1932 році у віці 49 років він помер.

Шлях дочки Уварових Наталії втрачається після заміжжя з чоловіком по імені Дуллар. А от син Сергій прожив до 1982 року в шлюбі з француженкою Жаклін Пойссон, у них народилося трійко діток: Клод (1942 р.), Жак (1943 р.) і Франсуаза (1945–1983 рр.). Наталія Уварова (Терещенко) пішла з життя у віці 97 років (1987 р.).

Беззаперечним є той факт, що і сьогодні народжуються діти, які в своїй душі несуть часточку буремної вдачі Наталії та естета Сергія, але більшість з них не відчувають спорідненості зі своєю прабатьківщиною, забувши рідну мову, культуру. Напевне, їм невідомо і те, що на більшості земель родин Терещенків і Уварових – в Андрушівці, Денишах, Червоному, Ємільчиному та в багатьох інших місцях України від їхніх маєтків – лише руїни.
Підготувала В. РОМАНЧУК,

"НТ", № 29
(h.ua/storu/)

Досьє із сайту history-zt.blogspot.com.

Уваров Сергій Сергійович (1883 – 1932). Народився в Житомирі 23 листопада 1883 року. Граф.

Сім’я Уварових володіла великими маєтками в Новоград-Волинському повіті Волинської губернії, де знаходилося їхнє сімейне «гніздо», винокурний і спиртоочисний заводи.

Був предводителем дворянства Бердичівського повіту Волинської губернії.

Вперше одружився в 1910 році з Терещенко (Уварова) Наталією Федорівною (1890 – 1987).

У Києві Уварови жили на вул. Єкатерининській, 16, у власному особняку, побудованому за проектом архітектора П. Голландського.

Граф С. С. Уваров був великим шанувальником музики і театру, і в 1913 році став одним з директорів Київського відділення Російського музичного товариства.

Після Лютневої революції, в 1917 році, Уварови емігрували до Англії. Пізніше – до Парижа. Саме тут він одружився удруге.

Помер у Парижі 12 листопада 1932 року.


 

Залиште свій коментар

blog comments powered by Disqus

Натисніть посилання, щоб завантажити "НТ" на свій комп’ютер або переглянути онлайн

"Народна трибуна" за 2016-2017 роки